ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ГАЙВОРОНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

2. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Гайворонського районного суду (далі – Правила), поширюються на усіх працівників суду.

3. Метою правил є забезпечення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом створення необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомого і сумлінного виконання працівниками своїх трудових обов'язків.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

4.Ці правила встановлені з урахуванням Закону України “Про державну службу”.

Діяльність працівників ґрунтується на таких основних принципах:

·служіння народу України;

·демократизму і законності;

·гуманізму і соціальної справедливості;

·пріоритету прав людини і громадянина;

·професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

·персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;

·дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;

·дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

5. Усі питання, пов'язані із застосуванням правил внутрішнього трудового розпорядку у Гайворонському районному суді , вирішуються керівником апарату в межах наданих йому актами законодавства повноважень, а у випадках, передбачених законодавством України, спільно або за погодженням з Головою суду.

II. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

6. Працівники реалізують своє право на працю у Гайворонському районному суді в установленому законом порядку. Призначення на посади ,звільнення та переведення з посад працівників Гайворонського районного суду здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України “Про державну службу” та діючого трудового законодавства.

7. Працівники призначаються на посади на конкурсній основі, крім випадків, коли законами України передбачено інше.

Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця, приймають Присягу державного службовця відповідно до статті 17 Закону України “Про державну службу”.

8. Прийом на роботу, звільнення та переведення працівників оформляється наказом керівника апарату суду, який оголошується працівнику під розписку.

9. При призначенні на посаду працівника, може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Під час прийняття на державну службу може встановлюватися випробування строком до шести місяців.

10. Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведенні його в установленому порядку на іншу посаду останньому має обов'язково  бути  :

· роз'яснено його права й обов'язки та істотні умови праці;

·ознайомлено з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією під розписку;

·визначено робоче місце, забезпечено його необхідними для роботи засобами;

·проінструктовано щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

11. Звільнення працівника може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством України. Працівник має право звільнитись за власним бажанням, попередивши про це керівника апарату суду попередньо за два тижні письмово.

При звільненні у будь – якій формі, працівникові в цей же день має бути видана трудова книжка та проведені розрахунки.

При звільненні працівника за ініціативою керівника, причина звільнення має бути чітко зазначена та сформульована із посиланням на статтю КЗпП України.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Днем звільнення вважається останній день роботи, який вказується в наказі керівника.

Не допускається звільнення працівника за ініціативою керівника в період його тимчасової непрацездатності, крім випадків, передбачених законодавством.

Трудові спори вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

12. На усіх працівників суду заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Міністерства соціального захисту населення України.

Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в кадровій службі установи. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника апарату суду.

13. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України.

III. ОСНОВНІ ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ

14. Працівники Гайворонського районного суду, мають право:

1)користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;

2)брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;

3)на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

4)вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;

5)на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який йому присвоюється, досвіду та стажу роботи;

6)на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

7)захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку.

Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.

15. Працівники зобов'язані:

1)дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України”;

2)не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

3)сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

4)виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

5)шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

6)забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно;

7)постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;

8)своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників;

9)діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

10) виконувати доручену йому роботу особисто без права передоручення іншій особі, за винятком передбачених законодавством України випадків.

11)виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;

12)суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) Гайворонського  районного суду.

Працівники несуть також інші обов’язки відповідно до чинного законодавства України.

16. Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими наказом керівника апарату суду.

17. Керівник  зобов'язаний:

1)новопризначеного працівників роз’яснити його права і обов’язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

2)належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;

3)затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;

4)забезпечити здорові та безпечні умови праці;

5)контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;

6)неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;

7)постійно вдосконалювати організацію роботи Гайворонського районного суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;

8)створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників, заохочувати;

9) забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров’я і безпеки працівників.

10) уважно ставитись до потреб та запитів працівників.

ЧАС ВІДПОЧИНКУ

18. Нормальна тривалість робочого часу працівників суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. Установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою та неділею.

Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

Робочий час: починається о 8 год. ранку – закінчується о 17.15 год.

Залишення працівником робочого місця без дозволу керівника не дозволяється.

Забороняється в робочий час здійснювати працівниками різного роду заходи, не пов’язані з виробничою діяльністю.

19. Працівникам надається щодня перерва для відпочинку та харчування з 12 год. до 13 год.

Перерва не включається в робочий час.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.

20. Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за письмовим наказом керівника.

Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується відповідно до чинного законодавства.

Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані за розпорядженням керівника з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.

21. Працівникам надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів.

Працівникам - державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю              22 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку.

В разі наявності стажу державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарні дні за кожен наступний рік .

Працівникам надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.

23. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується керівником апарату суд на кожен календарний рік не пізніше 15 січня.

Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та особистих інтересів працівників і можливості їх відпочинку.

Графік доводиться до відома всіх працівників.

24. Надання відпусток працівникам оформляється наказом керівника.

25. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

26. За рішенням керівника апарату суду – працівники суду можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

27. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням.

VI. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ

28. За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу і бездоганну роботу й різі досягнення в роботі, можуть застосовуватись такі заохочення:

·оголошення подяки;

·преміювання;

·нагородження почесною грамотою.

Державним службовцям за сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов’язків видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.

29. Заохочення оголошуються в наказі керівника апарату, доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника.

VII. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

30. За порушення трудової дисципліни, цих Правил, до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

·догана;

·звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.

До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця, або дискредитує суд можуть застосовуватись і такі заходи дисциплінарного впливу:

·попередження про неповну службову відповідність;

·затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

31. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.

32. Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов’язані вживати заходів щодо дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, Загальних правил поведінки державного службовця та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.

33. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.

34. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

35. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

36. Правила внутрішнього трудового розпорядку вивішуються на видному місці у приміщені суду.