Присяжні в системі кримінального провадження в Україні

      Згідно ст. 124 ч. 4 Конституції України народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» став першим кроком на шляху запровадження в життя конституційних принципів, врегулювавши статус народних засідателів.

З прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України», були розписані до деталей процедура підбору присяжних та залучення їх до здійснення правосуддя.

Судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних, згідно Кримінального процесуального кодексу України, здійснюється кримінальне провадження в судах першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, - за клопотанням обвинуваченого, а в разі, якщо кримінальне провадження здійснюється стосовно кількох обвинувачених, коли хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

Формування та затвердження списків присяжних покладається на відповідні місцеві ради. Списки присяжних  затверджуються один раз на 2 роки.

Хто може бути присяжним

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і  постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Не підлягають включенню до списків присяжних громадяни, які визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя, мають не зняту чи не погашену судимість, є народними депутатами України, членами Кабінету Міністрів України, суддями, прокурорами, працівниками органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, також військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси. Також не можуть бути присяжними громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років та особи, які не володіють державною мовою.

Від виконання обов'язків присяжного головою відповідного суду увільняються:

 - особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку;

- керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування;

- особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя.

Як формуються списки присяжних

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням, в якому зазначає необхідну кількість присяжних, до відповідної місцевої ради, яка формує та затверджує список з громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам Закону і дали згоду бути присяжними.

У разі якщо протягом двох місяців з моменту отримання подання місцевою радою рішення про затвердження списку присяжних не прийнято, територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді

Після призначення судового розгляду судом присяжних секретар судового засідання за розпорядженням головуючого викликає присяжних у кількості семи осіб. Ці присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, внесених до списку присяжних.

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз’яснює їм права та обов’язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід. Крім того, кожному з присяжних, який з’явився, відвід можуть заявити учасники судового провадження.

Головуючий суддя з’ясовує, чи немає передбачених Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов’язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов’язків за їх усними чи письмовими заявами.

Якщо після виконання вищезазначених вимог присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, вони визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження. Якщо ж їх залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням загальних правил.

Гарантії прав присяжних

На підставі письмового виклику суду роботодавець зобов’язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. При цьому за присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом, час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.

На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.